Q: Скільки коштів виділяється на дитину на рік для придбання засобів корекції?
A: Кошти, передбачені освітньою субвенцією для підтримки інклюзивної освіти, виділяються один раз на календарний рік. Для закладів загальної середньої освіти у 2020 році вони становлять 21,3 тисячі гривень на одну дитину з ООП на рік. З них 35% – на оснащення, 65% – на корекційно-розвиткові заняття.
Щодо самих корекційних засобів, які можна придбати: ви не можете купити будь-що, що вам сподобалося, а тільки те, що є в обов’язковому переліку. Перелік затверджений наказом МОН №414 від 23 квітня 2018 року.
Q: Чи можна учня 3-го інклюзивного класу, який не засвоїв свою ІПР, бо відстає в розвитку на 2 роки, переводити до 4 класу?
A: Є документ, згідно з яким ми можемо залишити дитину ще раз навчатися в тому ж класі. Це постанова Кабміну №585 від 23 квітня 2003 року (зі змінами та доповненнями). У ній сказано, що для дітей з ООП, які навчаються в інклюзивних класах у закладах загальної середньої освіти, тривалість здобуття початкової і базової середньої освіти, тобто з 1 до 4 класу і з 5 до 9, може бути продовжена на 1 рік на кожному з рівнів освіти з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником відповідно до індивідуальної освітньої траєкторії дитини. Рішення про продовження затверджується наказом керівника закладу освіти на підставі рішення команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП.
Тобто ІПР бажано переглядати частіше, ніж тричі на рік, якщо ви бачите, що є проблема. Якщо дитина не засвоїла запланованого матеріалу і ви вважаєте за потрібне залишити її на повторний курс, то це правомірно – це рішення ви можете узгодити з батьками.
Q: Дитині з ООП призначили 2 години з дефектологом, а такого немає навіть за сумісництвом. Хто має право виконувати ці обов’язки і чи потрібна заміна?
A: Якщо у вас мало дітей з ООП, то, звісно, дефектолога у закладі освіти не буде, але ці корекційно-розвиткові заняття повністю може провести психолог. Тому що психолог переважно є в кожній школі. Якщо ж і психолога немає, потрібно звернутися до ІРЦ, за яким дитина закріплена територіально, – там є такий спеціаліст, і він буде надавати цю освітню послугу, поки він не з’явиться у школі.
Q: У класі 3 дітей з особливими освітніми потребами. У кожного різні діагнози – ЗПР, ЗПР з порушенням мовлення і порушення слуху. Який асистент має бути в цьому класі – асистент вчителя чи дитини?
A: Відповідно до Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти (Наказ МОН від 06.12.2010 №1205), посада асистента вчителя вводиться з розрахунку 1 ставка на клас, в якому навчаються діти з ООП.
Q: Яка максимальна кількість дітей з особливими освітніми потребами має бути в класі?
A: Відповідно до пункту 8 Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах (постанова КМУ від 15 серпня 2011 р. № 872) у класі з інклюзивним навчанням кількість учнів з особливими освітніми потребами становить:
- одна – три дитини із числа дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, зниженим зором чи слухом, легкими інтелектуальними порушеннями тощо;
- не більш як двоє дітей із числа дітей сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення, у тому числі з дислексією, розладами спектра аутизму, іншими складними порушеннями розвитку (порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями чи затримкою психічного розвитку) або тих, що пересуваються на візках.
Q: Одна година заняття у працівника ІРЦ – це одне заняття (30 хвилин) чи протягом однієї години потрібно проводити два заняття?
A: Відповідно до пункту 47 Положення про Інклюзивно-ресурсний центр (постанова КМУ від 12 липня 2017 р. № 545), на педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів поширюються умови оплати праці, встановлені законодавством для педагогічних працівників спеціальних закладів загальної середньої освіти.
Таким чином, відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (наказ МОН від 15.04.93 № 102), ставки погодинної оплати праці працівників здійснюються за проведення навчальних занять (не за години), але перерви між ними – це також робочий час педагогічного працівника, під час яких здійснюється підготовка до іншого заняття, надаються консультації батькам або допомога дитині тощо.